ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ НУШ: МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

НАДІЯ ВАСИЛЕНКО, ДОКТОР ПЕД.НАУК, ПРОФЕСОР

     Активні зміни, що нині відбуваються в житті освітянської спільноти та держиви, передбачають навчання й виховання абсолютно іншого покоління молоді, зокрема і в умовах войни, спроможного швидко і легко адаптуватися до умов сьогодення, креативно мислити та досягати високих результатів у своїй професійній діяльності. Цьому сприяє вдосконалення та оновлення системи освіти. 

     А одним із шляхів у поступі до цієї мети є впровадження в ЗЗСО профільного навчання, яке може забезпечити зацікавленість, з боку учнів, процесом навчання, оскільки враховує їхні потреби та інтереси, та гарантує формування особистості, для якої поняття «сродна праця» (філософська  теорія Г. Сковороди) не буде чужорідним і далеким.  

     Реформа профільної освіти є однією зі складових становлення Нової української школи. Якою вбачають профільну школи за десять років?

     На 2027 рік заплановано старт кардинально оновленої профільної середньої освіти. Така ціль визначена у Концепції Нової української школи. 

    У якому ж напрямі рухатиметься реформа?

     Профільна освіта — це процес індивідуального та диференційованого засвоєння знань, основоположними ідеями якого є навчання учнів 10-12-х класів за:

- інтересами;

- ключовими  компетентностями;

- планами щодо самореалізації.

                Концепція профільного навчання

       Необхідними умовами, що забезпечать перехід до профільного навчання у закладах загальної середньої освіти  є:

1. Допрофільна підготовка учнів (зокрема, 8- та 9-класників) задля психолого-педагогічної підготовки до старшої школи:

–     факультативи;

–     гуртки за інтересами;

–     олімпіади;

–     курси;

–     шкільні наукові товариства

2. Наступність і послідовність навчальних програм;

3.Відповідність варіативної складової Типового навчального плану інтересам старшокласників;

4. Соцопитування школярів, їхніх батьків та вчителів щодо внесення змін до варіативної складової навчального плану;

–     тестування

–     співбесіди зі школярами

–     анкетування

5. Інформування батьків про наявні та потенційні профілі навчання у школі;

6. Поглиблене вивчення окремих навчальних предметів у:

–     початковій школі;

–     базовій середній школі.

7. Врахування кон’юнктури ринку праці на таких рівнях:

–     національний;

–     регіональний.

8. Забезпеченість освітнього закладу складовими:

–     кадрова;

–    матеріальна;

–     фінансова;

–     навчально-методична;

–     технічна.

Напрями профільного навчання

Профільна освіти 10-12 класів передбачає два напрями навчання:

- академічний;

- професійний.

     Після успішного закінчення 9-го класу БЗСО старшокласник зможе обрати один із цих напрямів для подальшого навчання.

 

Особливості академічного та професійного напрямів профільного навчання


Академічний напрям

      За академічного напряму учні 10-х класів матимуть змогу впродовж року 

змінити навчальний профіль.

     Окрім того, старшокласникам передбачають широку автономію при виборі:

- навчальних предметів;

- рівнів складності предметів.

 Професійний напрям

      Професійний напрям не лише не обмежуватиме право випускників профільної школи на навчання у ЗВО, але й передбачатиме окремі преференції. За успішної здачі ЗНО випускники профільних коледжів матимуть право здобувати вищу освіту за скороченими программами.

      Основоположним моментом при переході до профільної освіти є відокремленість третього шкільного ступеня від другого. Для цього МОН України передбачає створювати окрему мережу академічних ліцеїв та закладів  професійної освіти. За матеріалами порталу освітян України «Педрада»:

       https://www.pedrada.com.ua/article/1186-qqq-17-m1-24-01-2017-yakoyu-vbachayut-proflnu-shkolu-za-desyat-rokv

Для прикладу з’ясуємо варіант Моделі організації профільного навчання в ЗЗСО у 2022-2023 н.році. 

Одна з найскладніших проблем, яка постає перед учнем старшої школи, – вибір майбутньої професії. Вирішення її є важливою як для юної особистості, так і для батьків та вчителів: адже від правильного вибору професії залежить успіх людини в житті, її самореалізація. Сьогодні змінилися завдання, які ставляться перед школою та вчителями. Воєнний стан вніс свої корективи.

  Традиційна модель освіти, яка була спрямована  лише на передачу  майбутньому спеціалісту необхідних знань, умінь і навичок, втратила свою перспективність, виникає необхідність зміни стратегічних, глобальних цілей освіти, перестановки акценту зі знань спеціаліста на його людські, особистісні якості, які постають водночас і як ціль, і як засіб  його підготовки до майбутньої професійної діяльності.

       Профільне навчання в старшій школі — один із найважливіших компонентів  модернізації загальної середньої освіти, спрямований на забезпечення індивідуальних потреб школярів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, для професійного самовизначення, успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, виховання відповідальності за прийняття рішень та на формування єдиної життєвої світоглядної, наукової, культурної та ключових  компетентностей учнів, що забезпечить їх подальше самовдосконалення та самореалізацію.

      Профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти в умовах компетентнсного підходу, подолання відірваності знань віл реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв'язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці.

На концептуальному рівні профільне навчання визначається як один зі шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Модель допрофільної, профільної освіти учнів ЗЗСО спрямована на:

-         удосконалення організаційного забезпечення: вивчення запиту батьків, створення умов для врахування інтересів учнів;

-         розширення мережі курсів за вибором, факультативів;

 -        розвиток матеріально-технічної бази навчальних кабінетів;

-         коригування змісту і структури навчальних програм (у відповідності до Концепції профільної освіти);

-         організацію психолого-педагогічного супроводу профільної і допрофільної освіти;

-         удосконалення системи методичної роботи з підвищення професійної компетентності вчителів;

-         створення оптимальних умов для розвитку освітніх, професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів на цінностях НУШ;

-         створення моніторингу якості профільної та допрофільної освіти.

      Метою впровадження моделі профільного та допрофільного навчання у ЗЗСО є:

-         забезпечення можливостей до рівного доступу учнівської молоді до 

здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, безперервної освіти впродовж усього життя;

-         виховання особистості на цінностях, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

      Пріоритетним напрямом діяльності профільних класів є розроблення нових технологій навчання. Особливого значення в зв’язку з цим набуває проблема методів викладання профільних предметів і курсів за вибором та факультативів.

      Основними завданнями системи профільного навчання в школі  є :

створення умов   для навчання старшокласників   відповідно  до  їх  професійного самовизначення ;

організація  і   проведення    самостійної  експериментальної  пошукової роботи,   володіння  інтерактивними  інформаційно – комунікативними  технологіями ;

робота  з обдарованими  дітьми;

формування  психолого – комунікативної  компетенції, вміння організовувати навчання   на основі  партнерства та співпраці, створення  ситуації   успіху;

участь учнів  в олімпіадах, конкурсах, МАН , турнірах;

оволодіння  методикою  викладання  відповідно до профілю  навчання;

необхідне  знання  вчителем  вікової психології;

вдосконалення  змісту  освіти в профільних класах;

здобуття якісної освіти, яка відповідає їх профілю.

       Цьому сприяють успішно реалізовані у школі заходи щодо впровадження  профільного навчання.  А це:

-      моніторингові  дослідження  запитів  учнів щодо задоволення  освітніх потреб;

-           організація просвітницької роботи  серед учнів  та  їхніх  батьків про формування   мережі  профільних  класів;

-           проведення  профорієнтаційної  роботи  серед учнів  8–9  класів;

-           поповнення  та оновлення  банку  даних   через  інформаційно-ресурсний термінал Центру зайнятості;

-          діагностика   професійної   підготовленості   вчителів   до роботи   у   профільних класах та  організації  методичної  роботи   для них;

-           забезпечення   психолого-педагогічного та методичного   супроводу учасників освітнього процесу щодо   впровадження      профільного   навчання;

-         поповнення  навчально-методичної та  матеріальної  баз навчальних кабінетів  з предметів   поглибленого    вивчення  та  профільного   навчання;

-           забезпечення бібліотеки школи комплектами наукової, довідкової, науково – популярної літератури та програмними засобами навчання;

-           вивчення нормативно-правової бази, законодавчих актів, інструктивно – методичних  рекомендацій  щодо профільного навчання  учнів;

-           організація  роботи  з Центром зайнятості діагностики  професійного спрямування  учнів,  розробці  пам’яток,  анкет щодо визначення   нахилів  та  потреб учнів;

-            вивчення мотивів вибору школярами  майбутнього  профілю навчання, забезпечення  відстеження змін  у  освітніх запитах учнів через моніторинг  учнів 7  та 9 класів;

-        запровадження  у 8 -9  класах  предметів поглибленого  вивчення,  ведення  курсів  за  вибором,   консультацій  та  факультативів, що забезпечують   поглиблення  предметів  майбутньої  профілізації;

-           організація  дотримання наступності між допрофільною підготовкою та  профільністю навчання;

- здійснення  моніторингу  працевлаштування  випускників  та  вибору  їх  професій.

       Для успішної реалізації профільного навчання адміністрація школи спрямовує свою діяльність на:

- вивчення та дотримання нормативно-правової документації щодо організації профільного навчання та допрофільної підготовки;

-       розробку робочого навчального плану;

-       укладання усної та письмової угоди про співпрацю у ЗВО;

-       аналіз  кадрового  забезпечення.

Визначено вимоги  до вчителя, який   працює  у профільних класах:

-  необхідність   щорічної підвищення  кваліфікації на базі   ІППО;

-  участь  в обласних   семінарах, конференціях, читаннях;

-  самоосвіта;

-  використання  в роботі  нових  педагогічних, інформаційних  технологій;

-  впровадження  програмних  засобів навчання, науково -  методичне забезпечення  профільності навчання;

-  діагностика профільних  інтересів   учнів ;

-  підготовка   вчителів  до роботи  за різнорівневими навчальними   програмами;

-       робота   колективу   у  проектній   діяльності ;

-       впровадження  технологій   особистісно – орієнтовного  навчання ;

-       підпорядкування  методичної роботи  у відповідність із  профільним  навчанням;

-       створення   умов  для   професійного  росту  вчителя, (результати олімпіад, МАН, ЗНО, участь  у  виставках педагогічного досвіду);

-       комплектування школи науково – методичною  літературою для  забезпечення  відповідності  профільного   навчання    до сучасних   вимог ;

-       cтворення   творчих лабораторій, відповідно  Положенню про навчальні  кабінети ;

-       використання  сучасних  комп’ютерних  технологій  та Інтернет – ресурсів  при  викладанні профільних   предметів;

-       участь у методичних  заходах з проблем  профільного  навчання .

Як результат учителі школи беруть участь у :

-           створенні   авторських програм   курсів за вибором напряму профілізації, які схвалені  та  рекомендовані  до друку  вченою   радою   ОІПОПП;

-     проведення        інтернет – семінарі, Всеукраїнськіх науково –практичних конференції  тощо. 

       Більш конкретніше зупинюся на моделі внутрішкільної профілізації, яка може бути  у ЗЗСО,  з метою  створення умов   для  диференціації  та індивідуалізації навчання, врахування та  забезпечення  подальшого розвитку  інтересів, нахилів, здібностей  учнів  у тій  сфері   діяльності, з  якою  у них пов'язаний вибір   майбутньої   професії,    профільне  навчання  у  10 – 11  класах  здійснюється   за такими напрямами :

-      природничо – математичний ;

-      суспільно – гуманітарний;

-      філологічний ;

-      технологічний  тощо.

         Профіль навчання  охоплює  базові  загальноосвітні,  профільні предмети   та курси за вибором. Злагоджено працюють всі ланки освітньої системи  в ЗЗСО,  поряд  також  організовуються  предметні  тижні,   проводяться  інтелектуальні  ігри, конкурси, турніри, олімпіади, налагоджено видавничу  діяльність, роботу   в мережі Інтернет. 

      Науковий супровід профільного  навчання  збагачується за  рахунок співпраці юних  інтелектуалів  школи з МАН.

Удосконаленню освітнього процесу  сприяє - впровадження сучасних технологій  а  саме :

-           проблемного розвивального навчання ;

-           інтерактивних, проектних  технологій;

-           технології дослідження;

-           новітніх  інформаційних  технологій тощо. 

      У школі впроваджується поруч із профільною освітою поглиблене вивчення предметів. Є допрофільна підготовка. Допрофільне навчання  в БЗСО здійснюється у 8–9 класах для   професійної орієнтації учнів, сприяння  у  виборі ними   напряму  профільного навчання   у старшій  школі.  Форми  її  реалізації -  введення курсів  за  вибором, факультативів, консультацій, гуртків, поглибленого вивчення окремих предметів.

      Про  результативність профільного    та  допрофільного навчання   мають свідчать підсумки  Всеукраїнськи предметних олімпіад,  де  учні  посідають призові  місця, участь учнів   у міжнародних,  всеукраїнських  конкурсах «Кенгуру», «Колосок» , «Патріот»,  «Клевер», «Бобер», «Левеня»,  в захисті  наукових робіт МАН, успішне складання  ЗНО,  високий  відсоток  вступу  у  ЗВО   щодо  профілю навчання.  Зокрема:

-           вступ  до ЗВО   за  фахом профільного навчання;

-      позитивний вплив    профільного   навчання   на динаміку  пізнавальних   процесів  учнів ;

-            зростання  рівня  самостійності  учнів   у роботі  з науковими  джерелами  інформації;

-           оволодіння  інформаційними  технологіями;

-           підвищилася  мотивація  до навчання.

      Переконані, що впровадження профільного навчання  допомагає забезпечить  рівний  доступ   до  якісної  освіти,  створити   умови   вільного вибору    у побудові  освітньої  траєкторії  учнів  старшої школи  незалежно  від умов   освітнього середовища.

Одним із ресурсів  організація профільного навчання є навчання в  позашкільному закладу, який реалізує профільне навчання, як зазначає Концепція профільного навчання у старшій школі  – це спосіб організації диференційованого навчання, який найповніше реалізує принцип особистісно зорієнтованого навчання, значно розширює можливості учнівської молоді у виборі професії, адже передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їх професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації освітнього процесу.

    Профільне навчання  для позашкільного закладу освіти , на сьогоднішній день, є актуальним та своєвчасним.   Модель допрофільної, профільної освіти та допрофесійної підготовки вихованців закладу позашкільної освіти, яка має бути  спрямована на:

-       удосконалення організаційного забезпечення: вивчення запиту батьків, створення умов для врахування інтересів вихованців;

-       розширення мережі гуртків; розвиток матеріально-технічної бази творчих об’єднань;

-       коригування змісту і структури навчальних програм (у відповідності до Концепції профільної освіти);

-       організацію психолого-педагогічного супроводу профільної освіти і допрофесійної підготовки;

-       удосконалення системи методичної роботи з підвищення професійної компетентності педагогів щодо здійснення профільної освіти та допрофесійної  підготовки;

-       створення умов для розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб вихованців через певні форми освітнього процесу;

-       створення програми моніторингу якості профільної освіти та допрофесійної підготовки.

       Метою реалізації моделі допрофільного навчання та допрофесійної підготовки в закладі позашкільної освіти  (ЗПО) є забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до початкової допрофесійної підготовки, виховання особистості на цінностях, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Основними завданнями системи профільного навчання у ЗПО є:

-       створення умов щодо врахування і розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів;

-       формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної, технологічної компетентностей дітей на допрофесійному рівні;

-       спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності.

       Важливу роль щодо реалізації поставлених завдань відіграє педагогічний колектив. Надання допрофесійної освіти у гуртках, творчих об’єднаннях відбувається за умов відповідної фахової підготовки педагогічних кадрів. 

        На реалізацію моделі розвитку допрофесійної підготовки постійно ведеться моніторингова робота щодо вивчення запиту батьків та дітей. На основі результатів їх розширюється мережа гуртків. 

      Таким чином, на сьогоднішній день, допрофесійна підготовка у ЗПО може  здійснюваться за такими напрямами:

-         художній: театральне, образотворче, музичне, хореографічне мистецтво, телебачення;

-         спортивний: спортивне єдиноборство;

-         технологічний: побутове-обслуговування, дизайнер;

-         технічний: технічне моделювання.

Успішній реалізації допрофесійної підготовки гуртківців у ЗПО сприяє:

-         створення відповідної нормативно-правової бази (від окремих положень до запровадження допрофільного портфоліо);

         -         навчально-методичне забезпечення допрофільної підготовки (від створення навчальних програм вищого рівня до методик і засобів навчання).  Проаналізовано зміст і структуру навчальних програм гуртків щодо реалізації завдань допрофесійної підготовки. Керівники гуртків модернізують зміст навчальних програм, вводячи розділи «Знайомство з професією», «Професійне спілкування» тощо;

-         організація психологічного супроводу (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості й мотивації гуртківців до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності, моніторинг успіхів гуртківців у процесі навчання, індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);

-         формування мотивації вихованців до здійснення профілю навчання (це зустрічі з успішними людьми, консультування у психолога, відвідування днів відкритих дверей міського центру зайнятості, організація профільних конкурсів, виставок);

-         підготовка та перепідготовка педагогів на курсах підвищення кваліфікації до роботи в умовах допрофесійної підготовки.

    З метою надання належного рівня знань з профільної освіти та допрофесійної  підготовки у закладі має бути враховано щорічно поліпшення матеріально-технічної бази. Навчальні кімнати обладнані відповідно до профілю гуртка і мають відповідне матеріально- технічне забезпечення. Так, для гуртків:

-         театрального мистецтва: пошито костюми, виготовлено декорації, обладнано кімнату дзеркалами;

-         образотворчого мистецтва: придбано мольберти, планшети, підлаштовано демонстраційно-виставкові полиці;

-         хореографічного мистецтва: забезпечено музичними програвачами, облаштовано танцювальні зали, придбано дзеркала, пошито танцювальні костюми;

-         музичного мистецтва: забезпечено музичними програвачами, обладнано танцювальний зал, пошито концертні костюми;

-         підготовки дизайнерів: швейні машинки, столи закрійника, примірочна;

-         побутового-обслуговування: перукарські крісла, інструменти;

-         медійного профілю:  оснащено комп’ютерною технікою, відеоапаратурою, фотоапаратурою.

     Найкращим результатом і показником діяльності закладу є компетентний випускник. І як результат роботи – вступ вихованців до профільних закладів осввти.

 Нова українська школа –  філософія, яка ставить дитину в центр освітнього процесу. Далі має йти оновлена старша школа, яка має бути логічним продовженням філософії НУШ. Дівчатка і хлопчики, які ще бавилися у школі і вивчали теми, а не предмети, мають по-новому організований процес пізнання у старшій школі. Як не розчарувати дитину і старшій школі і дати їй всі умови для розвитку у школі, мають знати всі учасники освітнього процесу.

Згідно з концепцією НУШ, до 2023 року має бути прийнятий новий стандарт профільної школи, до 2025-ого сформована мережа закладів ІІІ ступеня, а до 2027-ого – повноцінний запуск профільної школи. Власну модель побудови профільної школи мають запропунувати науковці та практики. 

Висновки. Входження української освіти в європейський освітній простір потребує реформування всіх її ланок, насамперед загальної середньої освіти. Тому характерною тенденцією розвитку нинішньої загальноосвітньої школи є відмова від зведення до єдиної системи ЗЗСО, їх одноманітності. 

Отже, необхідність впровадження профільного навчання у старшій школі і забезпечення оптимальних умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, є незаперечним фактом. Профільна школа може найповніше реалізувати принцип особистісно-орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії, тому даній темі необхідно приділити значно більше уваги. До того ж у процесі профільного навчання розв’язується одне з головних завдань сучасного ЗЗСО України – формування і розвиток особистості на основі врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх освітніх потреб, нахилів, інтересів і здібностей, зумовлених орієнтацією на майбутню професію. 

Проте проблема впровадження профільного навчання у старшій школі наразі не розв’язується належним чином. Виникає ціла низка труднощів і проблем як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру, а саме: - незадовільний рівень. 

Виникає ціла низка труднощів і проблем як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру, а саме:

 - незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів;

 - незадовільний рівень навчально-методичного забезпечення викладання профільних предметів; 

- незацікавленість учнів та інертне ставлення батьків старшокласників до освітнього  процесу і його результатів; 

- недостатня кількість висококваліфікованих учителів, підготовлених до роботи в профільних класах, тощо. 

Концептуальні положення щодо впровадження профільного навчання учнів старшої школи в умовах НУШ враховані та відображені у нормативно-правовій базі, зокрема у: 

Законах України: 

«Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 року № 463-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20, «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VIII (із змінами) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 25,  

Постановах Кабінету Міністрів України: 

«Про затвердження Положення про опорний заклад освіти» від 19 червня 2019 р. №532 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/532-2019- %D0%BF#Text,  «Про затвердження Положення про науковий ліцей та науковий ліцей-інтернат» від 22 травня 2019 р. №438 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF#Text,  «Про затвердження Державного стандарту повної загальної середньої освіти» від 30.09.2020 № 898. 

Розпорядженнях Кабінету Міністрів України: 

«Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»» від 13 грудня 2017 р. № 903-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/903-2017-%D1%80#Text, «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року» від 14 грудня 2016 р. №988-р. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text,  

Наказах Міністерства освіти і науки України:

«Деякі питання організації дистанційного навчання» від 08.09.2020 №1115, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.09.2020 № 941/35224 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text, «Про затвердження типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» від 22.07.2020 № 944 https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-specialnih-zakladiv-zagalnoyiserednoyi-osviti-iii-stupenya-dlya-ditej-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-1, «Про затвердження Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування» від 16.10.2019 №1303 https://mon.gov.ua/ua/npa/prozatverdzhennya-standartu-specializovanoyi-osviti-naukovogo-spryamuvannya 26, «Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної середньої освіти» від 23.04.2019 № 536, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.05.2019 №547/33518 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0547-19#Text, «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня» від 20.04.2018 № 408 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464)) https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0408729-18#Text, «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 - 11 класів закладів загальної середньої освіти» від 23.10.2017 №1407 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1407729-17#Text, «Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти» від 12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 №184/28314 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text, 

Листах Міністерства освіти і науки України:

«Щодо нагальних питань впровадження Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 08.04.2020 №1/9-201. https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-nagalnih-pitan-vprovadzhennya-zakonu-ukrayinipro-povnu-zagalnu-serednyu-osvitu, «Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти» від 20.08.2019 №1/9-525 https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-form-zdobuttyazagalnoyi-serednoyi-osviti.



Рекомендована література:

1. Концепція профільного навчання у старшій школі (нова редакція) (наказ МОН №854 від 11.09.2009) 

2. Балл Г. Психолого-педагогічні засади організації профільної допрофесійної підготовки школярів / Г. Бахл. П. Перепелиця Педагогіка і психологія проф. освіти. - 1998. - № 5. - С. 149-159. 

3. Гузеев В. Содержание образования и профильное обучение в старшей школе В. Гузеев // Нар. образование. - 2002. - Х2 9. - С. 113-122.

4. Кизенко В.І. 3 вітчизняного досвіду організації профільного навчання в старшій школі /В.І. Кизенко //Підруч. для директора.- 2003.-№ 11/12. — С. 61-74.- Бібліогр.: 74 назви. 

5. Кизенко В.І. Дидактичні засади формування навчальних профілів: посібник. – Педагогічна думка, 2010 

6. Кизенко В.І., Трубачева С.Е., Корсакова О.К., Концепція профільного навчання в старшій школі 2003; 2009. 

7. Шиян Н. І. Дидактичні засади профільного навчання у загальноосвітній школі сільської місцевості. - Х., 2005. 

8. Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика Н.І. Шиян. - Полтава: АСМІ. 2004. - 442 с. 

9.Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика. – Полтава: АСМІ, 2004. – 442 с. 

Статті: 

10.Бібік, Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти // Директор школи. – 2004.- №37. – С.2-3. 

11.Білориха О.М. Організація профільного навчання філологічного профілю. Опис системи оцінювання учнів у профільних класів.// Завучу. Усе для роботи.-2009.- № 24. 

12. Василенко Н.В. Організація профільного навчання. Нормативні засади та методичні рекомендації організації профільного навчання в школі. //Завучу. Усе для роботи. - Харків. -2010. 

13.Василенко, Н.В. Організація профільного навчання в середній школі// Завучу. Усе для роботи. – 2009. - №9. – С.2-22. 

14.Волканова В. В. Профільне навчання. Глосарій.// Завучу. Усе для роботи.- 2010.№2. 

15.Волканова В.В. Профільне навчання.// Директор школи (ж-л вид. «Шкільний світ»).-2010.-№4. 

16.Лопухівська, А. Допрофільна підготовка учнів основної школи// Сільська школа України. – 2006. - №7.

 17.Осипенко, Ж. Профільне навчання: диференційовані форми // Завуч. – 2009. - №15. 

18.Рогачова В. Профільне навчання з обмеженими можливостями здоров’я.// Практика управління навчальним закладом.-2010.№4.           

19.Самарська, В. Управлінсько-методичний супровід профільної школи // Управління освітою. – 2007. -№9. 

20.Сечняк М.Л. Профільне навчання в ліцеї.// Завучу. Усе для роботи.-2009.№18. 

21.Степанчук О. До питання про впровадження профільного навчання в загальноосвітній школі. // Директор школи,ліцею,гімназії. - 2010.- №5.

22.Сушко, С. Профільне навчання: диференційовані форми // Завуч. – 2009. – №15. 

23.Ткачук Н. Особливості впровадження профільного навчання в сільській школі.// Сучасна школа України.-2009.№ 11 

24.Управління профільним навчанням: варіанти вирішення.// Сучасна школа України.- 2010.-№ 9. 

25.Яремко І.М. Спецкурси в системі профільного навчання. Вимоги та приклади побудови спецкурсів у системі профільного навчання.// Управління школою.- 2009.- №9.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Оратівська опорна школа отримала обладнання за рахунок міжнародних донорів

Відповідаємо на ваші запитання. Календарне планування, опорні школи та початок НУШ